Публікації

Практичні наслідки для підприємств, установ та організацій бюджетного сектору у зв’язку із завершенням перехідного періоду 31.12.2026, – автор – Ольга Задачина.

Для замовників бюджетного сектору, які відповідно до положень Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2018 № 2118 (зі змінами), визначаються як розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, питання впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії більше не є суто технічним. Після завершення перехідного періоду 31 грудня 2026 року відсутність належного погодинного дистанційного обліку для площадок групи «а» впливатиме не лише на спосіб розрахунку обсягів споживання, а й на фактичну вартість електричної енергії, бюджетне планування та якість закупівельних рішень.

Для підприємств, установ і організацій бюджетного сектору закупівля електричної енергії давно перестала бути суто технічним питанням. Сьогодні це одночасно питання фінансового планування, дотримання бюджетної дисципліни, коректної організації комерційного обліку та належної підготовки закупівель. Саме тому тема впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ) для замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» переходить із розряду бажаних модернізацій у площину практичної необхідності.

Ключова причина проста: після завершення перехідного періоду для бюджетних споживачів відсутність належного погодинного дистанційного обліку для площадок групи «а» безпосередньо впливатиме на механізм визначення погодинних обсягів споживання та на кінцеву вартість електричної енергії. Отже, для бюджетного замовника АСКОЕ – це вже не питання комфорту або технічного розвитку, а інструмент запобігання додатковим витратам і спосіб забезпечити відповідність вимогам чинного законодавства.

Що саме вимагає законодавство

Правовий каркас у цій сфері вже сформований достатньо чітко. Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі – Кодекс) визначає, що до групи «а» належать площадки комерційного обліку, які містять, зокрема, електроустановки з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії понад 50 тис. кВт·год. Пункт 4.4.12 Кодексу прямо встановлює, що площадки комерційного обліку групи «а» мають бути забезпечені інтелектуальними лічильниками, що встановлені на комерційній межі відповідної площадки та функціонують у складі автоматизованої системи з гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання, формуванням і передачею до адміністратора комерційного обліку валідованих погодинних фактичних даних. Також зазначено, що до споживачів, які не виконують вимоги пунктів 2.6.1, 2.7.10 та 4.4.12 Кодексу, застосовуватимуться погодинні стимулюючі коефіцієнти.

Крім того, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) звертає увагу на Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені наказом від 07.05.2024 № 11712, які орієнтують замовників, зокрема, на формування ціни електричної енергії з урахуванням погодинних фактичних обсягів споживання та погодинної ціни на ринку «на добу наперед».

Окремо варто звернути увагу на позицію державних органів, викладену в листі Мінекономіки від 26.02.2026 № 3322-07/19624-06 та листі НКРЕКП від 17.02.2026 № 2252/17.3.2/7-26. У зазначених роз’ясненнях акцентовано увагу на необхідності завчасної модернізації вузлів обліку протягом перехідного періоду до 01.01.2027 задля уникнення додаткових фінансових витрат у майбутньому, а також зазначають, що протягом 2026 року у взаємодії з операторами системи та/або постачальниками послуг комерційного обліку, споживачі мають можливість забезпечити встановлення інтелектуальних лічильників з автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням даних. Такий підхід забезпечує контроль фактичного споживання з погодинною деталізацією, підвищує якість даних для рахунків та дозволяє прогнозувати навантаження.

Іншими словами, для площадок групи «а» законодавець уже не залишає простору для вільного тлумачення. Якщо площадка відповідає критеріям групи «а», вона має бути приведена до вимог Кодексу саме через інтелектуальні лічильники та автоматизовану систему, яка забезпечує цілодобове дистанційне зчитування погодинних даних. Саме ці дані є основою для точного погодинного комерційного обліку.

Крім того, Кодекс покладає на власника точки комерційного обліку обов’язок належним чином організувати надання послуг комерційного обліку, або через укладення відповідних договорів з оператором системи розподілу чи постачальником послуг комерційного обліку, або шляхом самостійного виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку після реєстрації в адміністратора комерційного обліку. Це означає, що питання АСКОЕ не вичерпується лише придбанням обладнання – воно охоплює також належну організацію усієї моделі комерційного обліку.

Чому для отримувачів/розпорядників бюджетних коштів критичною є дата 31 грудня 2026 року

Для підприємств, установ та організацій, які є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, постановою НКРЕКП від 30.12.2025 № 2242 внесено зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період (далі – Тимчасовий порядок). Зазначеними змінами запроваджено спеціальний перехідний механізм формування погодинних графіків електричного навантаження для площадок комерційного обліку, які за своїми характеристиками відповідають критеріям групи «а», але станом на відповідний період ще не забезпечені АСКОЕ та інтелектуальними лічильниками у розумінні Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Йдеться не про звільнення бюджетних споживачів від вимог Кодексу, а виключно про надання обмеженого у часі перехідного періоду для приведення таких площадок у відповідність до вимог щодо погодинного дистанційного обліку. Зазначений режим діє до 31 грудня 2026 року включно, протягом якого застосування стимулюючих коефіцієнтів фактично відтерміноване.

Починаючи з 01 січня 2027 року для цих споживачів застосовуватиметься загальний порядок визначення погодинних обсягів та розрахунків на ринку електричної енергії. У разі відсутності належним чином функціонуючої АСКОЕ та невідповідності вимогам Кодексу до таких площадок застосовуватиметься механізм стимулюючих коефіцієнтів на загальних умовах, що безпосередньо впливатиме на визначення обсягів споживання та кінцеву вартість електричної енергії для замовника.

Таким чином, завершиться не лише «пільговий» часовий коридор для підготовки, а й можливість відкладати технічну модернізацію без фінансових наслідків. Саме тому відкладення вирішення питання АСКОЕ на кінець 2026 року створює для бюджетного замовника одразу два ризики: по-перше, не встигнути фізично реалізувати проєкт, а по-друге, увійти у 2027 рік із більш дорогим механізмом розрахунку вартості електроенергії.

Що означає відсутність АСКОЕ після завершення перехідного періоду

Найбільш чутливим для споживача є саме економічний аспект. Для площадок групи «а», які не відповідають вимогам Кодексу, застосовується механізм формування погодинних графіків із використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів.

Запроваджений у підпункті 2 пункту 1.13 Тимчасового порядку механізм розрахунку погодинних даних для групи «а» без автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (далі – група «а» без АСКОЕ) формує для майданчиків обсяги за стимулюючим графіком, що корелюється з профілем цін ринку «на добу наперед».

Таким чином, НКРЕКП своїм рішенням, для споживачів, які по своїм характеристикам (пункт 4.4.11 Кодексу) відносяться до групи «а» але станом на 01.01.2026 не мають встановленої АСКОЕ, запровадилозастосування двох додаткових коефіцієнтів при розрахунках:

• «погодинний стимулюючий коефіцієнт kстимt,Д» – у залежності від години t та зони D «як відношення середньорічної ціни РДН у відповідній годині до орієнтовної продажної ціни для відповідної зони»;

• «добовий коефіцієнт надходження kнадх.Д» – показник, що відображає добове надходження електроенергії для відповідної зони.

Зазначений підхід означає, що обсяг електричної енергії для цілей розрахунків визначатиметься не за фактичним погодинним профілем споживання конкретного об’єкта, а за розрахунковим профілем, побудованим за нормативною моделлю.

Для споживача бюджетного сектору це має практичний наслідок: якщо фактичний режим споживання електроенергії відрізняється від розрахункового графіка, який застосовується за відсутності АСКОЕ, вартість електроенергії буде вищою. Чим більшою є така різниця, тим більшою є імовірна переплата порівняно з розрахунками на підставі фактичного погодинного обліку. Іншими словами, відсутність АСКОЕ означає втрату можливості оплачувати електроенергію на підставі фактичного часу її споживання і перехід до моделі, де споживач опиняється у менш вигідному розрахунковому режимі.

Саме на цьому акцентує увагу НКРЕКП у своєму офіційному повідомленні
від 31.12.2025 «Особливості формування погодинних графіків електричного навантаження споживачів з площадками комерційного обліку групи «а» та застосування стимулюючих коефіцієнтів», у якому регулятор прямо пояснив, що зміни до Тимчасового порядку спрямовані на запровадження механізму економічного стимулювання споживачів до встановлення інтелектуальних лічильників на площадках групи «а», де не виконуються вимоги Кодексу. Тобто сам регулятор не приховує логіку нової моделі: стимулюючі коефіцієнти – це не нейтральна технічна процедура, а саме економічний стимул для переходу на належний погодинний облік.

Таким чином, група «а» без АСКОЕ є перехідною (фактично – невідповідною вимогам Кодексу) моделлю комерційного обліку, яка допускається законодавством лише тимчасово і супроводжується застосуванням економічно менш вигідного механізму розрахунків.

Чому це напряму стосується замовників у публічних закупівлях

Для бюджетної установи проблема АСКОЕ має не лише енергетичний, а й фінансово-правовий вимір.

У практичній площині це створює для замовника суттєві ризики ще на етапі проведення закупівлі. Якщо у 2026 році очікувана вартість закупівлі електричної енергії формується виходячи з формульного ціноутворення із прив’язкою до середньозваженої ціни ринку «на добу наперед», однак площадки групи «а» фактично не приведені у відповідність до вимог Кодексу щодо АСКОЕ, економічні параметри закупівлі можуть виявитися некоректно визначеними. У такій ситуації фактична вартість електричної енергії для електропостачальника, з урахуванням застосування механізму стимулюючих коефіцієнтів до площадок групи «а» без АСКОЕ, буде перевищувати ціну, сформовану та зафіксовану в договорі про закупівлю.

Це, у свою чергу, може призвести до того, що закупівля не відбудеться через відсутність пропозицій з боку постачальників, які об’єктивно не зможуть/не захочуть працювати в збиток. Зважаючи на зазначене, навіть у разі укладення договору існує високий ризик його дострокового припинення. Так, після початку постачання та отримання фактичних даних про вартість електроенергії постачальник може ініціювати розірвання договору, відмову від його виконання, переведення споживача на постачання постачальником «останньої надії» або вживати інших дій, спрямованих на припинення постачання чи перегляд ціни, у тому числі з порушенням вимог законодавства.

За таких умов питання АСКОЕ для замовника виходить за межі технічної модернізації та стає складовою належного планування закупівлі, формування економічно обґрунтованої очікуваної вартості та мінімізації ризиків відсутності учасників, невиконання договору або дострокового припинення постачання електричної енергії.

Чому АСКОЕ – це не лише виконання вимоги, а й реальна економія

Іноді бюджетні споживачі виходять із того, що встановлення АСКОЕ – це додаткові капітальні витрати, які складно пояснити органу управління або фінансовому органу. Але така логіка не враховує альтернативну вартість бездіяльності. Якщо порівнювати витрати на впровадження АСКОЕ із потенційною переплатою за електроенергію у випадку використання стимулюючих коефіцієнтів, то для багатьох об’єктів бюджетного сектору модернізація виглядає економічно виправданою.

Для оцінки можливих економічних наслідків застосування механізму розрахунку, передбаченого для площадок групи «а» без АСКОЕ, було здійснено модельне порівняння розрахункової вартості електричної енергії, визначеної на основі даних оператора системи розподілу (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»), із застосуванням стимулюючих коефіцієнтів, з відповідною середньозваженою ціною ринку «на добу наперед».

Результати проведеного розрахунку свідчать про наявність значного перевищення розрахункової вартості електричної енергії для площадок групи «а» без АСКОЕ над середньозваженою ціною ринку «на добу наперед». Зокрема, встановлено, що:

• у січні 2026 року розрахункова вартість електричної енергії становила б 9,04797 грн/кВт·год без ПДВ, що на 0,66689 грн/кВт·год перевищує середньозважену ціну ринку «на добу наперед» за відповідний період (8,38108 грн/кВт·год без ПДВ);
• у лютому 2026 року відповідний показник становив би 10,5666 грн/кВт·год без ПДВ, що на 0,51832 грн/кВт·год перевищує середньозважену ціну ринку «на добу наперед» (10,04828 грн/кВт·год без ПДВ);
• у березні 2026 року розрахункова вартість електричної енергії становила б 8,54470 грн/кВт·год без ПДВ, що на 1,18505 грн/кВт·год перевищує середньозважену ціну ринку «на добу наперед» (7,35965 грн/кВт·год без ПДВ).
• у квітні 2026 року розрахункова вартість електричної енергії становила б 7,01753 грн/кВт·год без ПДВ, що на 1,22594 грн/кВт·год перевищує середньозважену ціну ринку «на добу наперед» (5,79159 грн/кВт·год без ПДВ).

З метою оцінки потенційного фінансового ефекту у довгостроковому періоді було здійснено моделювання вартості електричної енергії на 2026 рік. Для розрахунку використано середнє значення перевищення розрахункової ціни над середньозваженою ціною ринку «на добу наперед», визначене за результатами січня–квітня 2026 року, яке становить:

(0,66689 + 0,51832 + 1,18505 + 1,22594) / 4 = 0,89905 грн/кВт·год без ПДВ.

Модельне прогнозування також показує, що навіть для споживача із відносно прогнозованим та стабільним профілем споживання фінансовий ефект може бути суттєвим. Так, у разі річного споживання електричної енергії на рівні
1 200 000 кВт·год на рік (100 000 кВт·год щомісяця) та застосування розрахункового механізму, передбаченого для площадок групи «а» без АСКОЕ, потенційний додатковий фінансовий тягар міг би становити:

1 200 000 × 0,89905 = 1 078 860,00 грн без ПДВ на рік.

Іншими словами, за відсутності АСКОЕ потенційна різниця між розрахунками за фактичним погодинним споживанням та розрахунками із застосуванням стимулюючих коефіцієнтів у змодельованому прикладі перевищує 1 млн грн на рік без ПДВ та може становити близько 1,08 млн грн додаткових витрат.

Наведене моделювання підтверджує, що питання впровадження АСКОЕ для площадок групи «а» має не лише регуляторне або технічне значення, а безпосередньо впливає на прогнозованість та економічну обґрунтованість витрат споживача на електричну енергію.

Що варто зробити замовнику вже зараз

Перше, що має зробити бюджетний замовник, – перевірити фактичний статус своїх площадок комерційного обліку у взаємодії з оператором системи розподілу. На практиці нерідко трапляються ситуації, коли споживач вважає, що його об’єкти належать до групи «б» або що АСКОЕ вже нібито встановлена, тоді як за даними ОСР відповідна площадка значиться саме як група «а» без АСКОЕ. Для бюджетного замовника критично важливо усунути таку невизначеність ще до початку закупівельного циклу на 2027 рік.

При цьому замовнику важливо переконатися не лише у факті встановлення обладнання АСКОЕ, а й у тому, що система фактично функціонує та відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку. Зокрема, доцільно перевірити, чи відбулося належне введення обладнання в експлуатацію, чи забезпечена інтеграція системи з інформаційними ресурсами оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку, чи здійснюється коректне дистанційне зчитування та передача погодинних даних, а також чи використовується необхідне спеціалізоване програмне забезпечення. Окремо слід звернути увагу на наявність договору на технічне та сервісне обслуговування АСКОЕ, оскільки відсутність належного супроводу може призвести до ситуації, коли формально встановлена система фактично не забезпечує повноцінний комерційний облік у розумінні вимог чинного законодавства.

Друге – закласти фінансування на модернізацію вузлів комерційного обліку у кошторисі, фінансовому плані або в бюджетному запиті. АСКОЕ – це не лише придбання приладу обліку. Реалізація проєкту включає підготовку технічного рішення, погодження, закупівлю обладнання і послуг, монтаж, опломбування, налаштування дистанційного зчитування, тестування та введення в експлуатацію. Для замовника в системі публічних закупівель це означає необхідність вчасно сформувати потребу, визначити предмет закупівлі та не відкладати процедури на останній квартал 2026 року.

Третє – сприймати АСКОЕ не як «додатковий витратний проєкт», а як елемент фінансової стійкості установи. Для бюджетного сектору правильний комерційний облік електроенергії напряму пов’язаний із можливістю прогнозувати споживання, формувати коректну очікувану вартість закупівлі, уникати неточностей у розрахунках, отримувати електричну енергію за її реальною вартістю та мінімізувати ризики перевищення бюджетних призначень.

Висновки

АСКОЕ для бюджетних замовників, площадки комерційного обліку яких відносяться до групи «а» без АСКОЕ – це вже не факультативна технічна опція і не питання «коли буде зручно». Це інструмент дотримання вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, спосіб уникнути переходу на менш вигідну розрахункову модель після 01.01.2027 та практичний механізм зниження витрат на електроенергію завдяки точному погодинному обліку, що здійснюється на підставі фактичних погодинних обсягів споживання електричної енергії.

Для замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» це питання має ще й окремий фінансово-правовий вимір. Відсутність АСКОЕ на площадках групи «а» здатна трансформуватися у вищу фактичну вартість електроенергії, потребу в додаткових бюджетних ресурсах і ризик порушення бюджетної дисципліни. Саме тому 2026 рік слід розглядати як практичне вікно можливостей для перевірки статусу площадок, підготовки технічних рішень, планування фінансування та проведення закупівель, необхідних для своєчасного переходу на повноцінний погодинний облік.

Чим раніше бюджетний споживач розпочне цей процес, тим меншим буде ризик увійти у 2027 рік із невирішеним питанням комерційного обліку і, як наслідок, із дорожчою електроенергією.